- повідець
- —————————————————————————————повіде́цьіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
повідець — дця/, ч. Короткий повід … Український тлумачний словник
повідцевий — а, е. Прикм. до повідець. •• Повідце/ва систе/ма ряд повідків, з єднаних між собою певним чином … Український тлумачний словник
поводок — відка/, ч. 1) Те саме, що повідець. 2) Прикріплений до нашийника ремінь (або ланцюжок), за який водять собаку. 3) Те саме, що волосінь 3) … Український тлумачний словник
швора — (ремінь, шнур, на якому водять собак), повідець, шворка, мотузок, шнурок, швірка; ремінець (зі шкіри), смик … Словник синонімів української мови
онъ — (онъ5000) мест. указат. 1.Указывает на предмет или явление, удаленные от пишущего или говорящего. Тот, не этот: хотѧщааго… ты˫а самы˫а бѣды… принести на онъ полъ италиискы˫а страны. (πρὸς τὰ περαματικο) КЕ XII, 133а; i сто˫аша не(д)лю на бродѣ, а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)